Скидайте царя і буде вам щастя
В якийсь момент зрозумів, що треба написати пост звернений до росіян. Які колись були українцями. Були українцями, а стали росіянами. В цьому нічого такого немає. Еміграція була, є і буде. Більше того — є країни, які майже повністю складаються з емігрантів. Хоч ті самі Сполучені Штати. І бувший емігрант говорить з гордістю: “я американець”. А потім з не меншою гордістю додає: “американець ірландського/італійського/українського походження”. І коли в їхню першу батьківщину приходить якась біда вони відповідно реагують.
На жаль з українськими емігрантами на Росію часто відбувається прикра метаморфоза. Про причини цієї метаморфози я напишу нижче.
Почну з найголовнішого. Бо, як відомо, не кожна пташина долетить до середини Дніпра, не кожен українофоб дочитає до середини статі. І пташина і українофоб втомляться і впадуть знесилені. А я надіюся хоч на якийсь результат, хоча б мінімальний. Ну як українофоби? Вони стверджують, що “люблять” Україну, “переживають” за її долю. Але бачать її, як хохляндію... Ну, ви зрозуміли. Отже визначимося з термінами: будемо називати “любителів” України, які “Путін ввєді вайска” українофобами.
Так от найголовніше: нічого не вийде. Все, що зараз відбувається призводить (або призведе в майбутньому) до результатів, які діаметрально протилежні за ті, які ви ставили собі за мету.
- Ви хотіли, щоб вас, окупантів, зустрічали з квітами — вас зустрічають зі зброєю в руках.
- Ви хотіли перешкодити Україні вступати в різні міжнародні організації (в ненависне, з якоїсь причини, НАТО, ЄС, ще щось) — вступ близький, як ніколи.
- Ви примусили російськомовний Харків і Одесу переходити на українську мову. Не тому, що вони перестали любити російську. Вони люблять її і далі. Просто вони не хочуть, щоб їх прийшли “асвабаждать”. Таке не змогли навіть кровожерливі бєндєравци з фожистамі вкупі.
- Цивілізований світ здригнувся від ваших ракетних ударів і помітив, що на кордоні між ними і Мордором є Україна і треба щось робити, бо орки наступають і їх не зупинить навіть Ла-Манш. Треба зупиняти вручну і Джавелінами.
- Ви не хотіли, щоб в Україні були солдати НАТО. Тут ще не допрацювали. Ще поки що немає. Але будуть, якщо не втихомиритеся.
- Ну, і останнє: ви хотіли маленької переможної війни, а отримали тисячі трупів і міжнародну ізоляцію. З чим і поздоровляю. Є така премія Дарвіна. Це ж про це? Чи я щось плутаю?
Це було головне. Далі, кого вже остаточно перекособочило від правди життя, можуть не читати. Для більш стійких продовжую.
Давайте поговоримо про те чому вас так кособочить від всього того. Я це називаю це отруйною імперською ідеєю. Ну, за аналогією до нацистської ідеї. Щоб бути отруєним імперською ідеєю треба мати відповідний психологічний склад. З цього твердження можна зробити висновок про те, що не всі росіяни імперці. Але, як показує практика, надпотужна пропаганда робить свою справу.
Приклад: запитання на тему історії. От питаєш такого от імперця чому Радянський Союз напав в свій час на Фінляндію, адже Фінляндія ніколи не нападала на країну рад і не погрожувала їй. Імперець відповість, що росія завжди була миролюбною країною, ніколи ні на кого не нападала. Але бувають такі моменти, коли треба провести певні військові операції, щоб убезпечити свої кордони. Кордон Фінляндії, буцімто, був занадто близько до Ленінграду і треба було його відсунути, бо небезпека. Імперець не розглядає можливість відсунути Ленінград від кордону, бо це колиска світової революції, колиска не совається. Пересувати треба саме кордон іншої країни. Бо ми ж такі могутні і миролюбні, а вони такі слабосилі і агресивні. Ну і відсунули. “Баби єщьо нарожают”.
Все те саме і з Україною. В Україні якесь підозріле керівництво, причому воно підозріле завжди, вже більше тридцяти років. Хто знає що від цього керівництва очікувати. Краще його нейтралізувати і поставити своє, яке буде повністю підконтрольне нашому цареві. Ану поїхали завоюємо. Думаю до обіду впораємося. Ті хохли покірні. Вони такі самі, як наші селюки, тільки балакають кумедно. Зустрінуть з хлібом-сіллю, заллють солярку в танк.
Що ж характеризує імперця. До речі в своїй нижній октаві імперець це ватник. Ватник це побутовий імперець, відповідно. У імперця тяга до всього величного. Причетність до якоїсь сили. Взагалі культ сили. В кого сила — той і правий. Соціальний дарвінізм. Це навіть не феодалізм, а щось примітивніше. В цивілізованих суспільствах так не працює. Не буду писати чому - це довго. Просто прийміть на віру - не працює. У амеб і інфузорій працює, а в чогось складнішого не дуже. На кожну дику силу знаходиться сила конструктивна, яка її поставить на місце.
Не дивно, що росіяни в своїй масі не сприймають громадянське суспільство. Вони сприймають тільки влаштування суспільства по ієрархічному типу. В мене є начальник і він мені наказує що мені робити. Я роблю, проявляю до нього лояльність а він мене кришує. Дозволяє красти в деякому об’ємі. Не виходячи за межі певних понять. Сам начальник краде значно більше, а його начальник ще більше. Я ділюся своїми доходами зі своїм босом, а бос зі своїм. В мене є підлеглі, які вірні мені і я за це закриваю очі на їхні крадіжки і хабарі. Вони, відповідно, діляться зі мною.
Ця вертикаль розповсюджується аж до царя. Цар має абсолютну владу, найбільший самодур, найбільше краде. Він може бути взагалі божевільним, бо над ним вже немає нікого і йому нікого боятися, а все тримається на страхові.
Домінування такої моделі робить принципову несумісність їх з нами. Ми живемо в різних реальностях.
А душа просить свята! І це свято може влаштувати хто? Правильно! Цар! Цар може сказати ротами своїх пропагандистів, що ми, виявляється, великий народ! Ми всі, в цілому, знаходимось на вищому щаблі ієрархії. У всіх нас є підлеглі. І не люди, а цілі народи. Бо в нас армія і ядерна кнопка. Так що пишаємося! І встаємо з колін! Ми, виявляється, весь цей час стояли на колінах. Навколо вороги! Вони не сприймають ієрархію в якій ми, за правом сильного, повинні домінувати. Ворогів треба покарати, бо вони прийдуть і всіх нас переб’ють.
Ось таким нехитрим способом, за допомогою страху і лестощів вас загнали в глухий кут, де кожен наступний крок лише погіршує ситуацію.
Скидайте царя і буде вам щастя.
Слава Україні!
