Сьогодні в нашому місті відкрилося АТБ. Подія непересічна, хоча і передбачувана. Зростання економіки, підвищення купівельної спроможності населення неминуче призводить до відкриття нових магазинів. Зрозуміло, що більшість жителів, у кого сьогодні видався вільний час, намагалися відвідати магазин відомої мережі.
Звісно, що ми не могли пропустити таку подію. Потрапили не на відкриття, яке відбулося о десятій ранку за Києвом, а дещо пізніше, годин так в одинадцять.
В просторих торгових залах було велелюдно. Покупці вивчали асортимент, зрівнювали ціни в АТБ і інших магазинах. Відчувалася урочиста атмосфера. На вході, як водиться, прикріплені кульки.
Не буду приховувати — я зайшов в магазин з цікавістю. Жваво ходив по досить просторих відділах. Все було добре, але коли не зустрінеш охоронця то він тобі починає говорити про якусь маску. Ну, думаю, подія то урочиста! Можливо вони вирішили обставити все це, як карнавал. Пішов у потрібний відділ, вибрав собі маску, яка мені припала до душі, і до каси.
Став я в чергу — стою, нікого не чіпаю. В масці. Горили. Все, як має бути. І тут охоронець питає де моя маска. Ну, кажу, на мені — а де ж їй ще бути. А сам вже думаю чим розплачуватися буду. Готівкою чи кредиткою. Про охоронця забув, та і він на мене, наче, уваги не звертає. До каси вже двоє людей переді мною. І тут охоронець про мене згадав і вкрадливо так попередив, що ця маска не така і потрібна більш інакша. І що без інакшої мені цю, не інакшу, не продадуть.
Я дещо збентежився від такої заяви. В душі ж свято, а тут “маску без маски не продаємо”. Але касирка своїм киванням розвіяла мої сумніви. Своїм киванням вона висловлювала солідарність з охоронцем.
І тут в мою свідомість закрався сумнів:”А може це не маскарад зовсім?”. Може це якийсь черговий карантин розпочався, або продовжується? Яким немає ліку і які я вже не відслідковую. Може таке бути? Може. І я, щоб зорієнтуватися в просторі і часі, почав зіставляти факти. Ага! Якщо карантин якийсь черговий, то повинна бути якась соціальна, прости Господи, дистанція. Не бачу я ніякої дистанції. Може це якийсь новий варіант карантину, або напівкарантин? Може маска потрібна а в магазині може бути народу, як оселедців в діжці? Ну, це зовсім навіть може бути. Вірус же новітній! Під літерою Омікрон зареєстрований. Відгодований, мабуть. Далеко не летить. Може заразити людину на відстані 10-15 сантиметрів. Не далі. Тобто дистанція зараз не потрібна. А от маска просто необхідна. Чому? А хто її знає! Просто потрібна і все. Щоб людям було важче дихати і вони відчували урочистість моменту. Не інакше.
Хотів я про це запитати продавчиню, але утримався. Проявив тактовність. Їй ще багато довгих годин на касі сидіти. В масці. В гумових рукавичках. Ось так ось. Чи захистять ці рукавички від чогось, а якусь алергічну реакцію чи грибок точно можна заробити. Не схотів я турбувати продавчиню...
Дев’ятого квітня в Городищі біля базару відчиняється нова аптека “Бюджетна”.
Аптека Бюджетна
м. Городище, вул. Миру, 121. Відкриття 09.04.2021
Багато років в цьому приміщенні теж була аптека, але вона належала до іншої мережі аптек. Зараз же на вивісці зазначена інтернет адреса zdravica.ua, тобто підкреслюється, що ліки можна замовляти через інтернет.
Логотип Бюджетної, як видно на фото, це стилізований гаманець. В таких наші бабусі носили дрібні монети. Тобто аптека позиціонує себе, як таку, де можна заощадити.
На дверях об’ява: тут діють соціальні програми. Ну що ж — побачимо. Якісні і недорогі ліки завжди потрібні. В Городищі багато аптек, але, все рівно, люди постійно шукають якісь ліки. В одній аптеці немає — інші підстрахують. За той час, що аптека була зачинена, наприклад, дуже багато людей скаржилося, що немає де купити інгалятора, що допомагає при астмі. Для астматиків є спеціальна програма, яка підтримувалася попередньою аптекою. Дуже було б добре, щоб і Бюджетна підтримувала такі програми.
На флаєрах, що роздавалися по місту, зазначається: Перші 500 клієнтів отримають картку з додатковими бонусами. Чи може й собі спробувати втовпитися?
Також, з нагоди відкриття, організовуються розіграші. На тому ж флаєрі, на зворотному його боці.
Стань учасником безкоштовної лотереї (за умови здійснення покупки на суму від 100 гривень).
Здійсни покупку на суму від 200 гривень та бери участь у розіграші побутової техніки.
В дитинстві у нас була настільна гра, яку ми гордо називали “рулетка”. Це була дитяча забавка, яка не претендувала на знаряддя азартної гри, бо була не відцентрована і одні сектори випадали частіше за інші. Іноді кулька ставала на горбик між секторами і було не зрозуміло хто виграв. Вона офіційно і не називалася рулеткою — на коробці було написано назву “ringloto elektromehaaniline” і “карусель-лото электромеханическое”. На естонській і російській мові. Крутити рулетку можна було і вручну і за допомогою батарейок. Одним словом багато позитивних емоцій.
ringloto
Незважаючи на недосконалість вгадати, що випаде саме зараз було справді неможливо, для непрофесійної гри нормально, хоча, чи то в кінці вісімдесятих, чи на початку дев’яностих я бачив кидал поблизу Київського вокзалу, які розводили довірливих громадян саме таким от агрегатом.
До чого це я веду? Вгадати, що випаде далі неможливо. Можна це зробити з якоюсь долею ймовірності. Якість рулетки в тому і полягає, щоб було важче передбачити результат. Можна було б створити таку рулетку у якої сотні секторів і тоді передбачити результат було б ще важче. Можна було б зробити сектори, ну не знаю, в кілька рядів і на кожен ряд кидати по кульці. Тоді ймовірність вгадати комбінацію була б ще мізернішою. Теорія ймовірності.
Давайте тепер уявимо, що рулеток багато — ціле казино рулеток. І на всіх них випало по одному числу. От їх можна записати 2-6-18-28-3-7-.... і так далі. Хай тих рулеток буде сто. Велике казино в Монте-Карло. Цю послідовність з ста цифр записали і, так вже сталося, що якийсь щасливий гравець виграв. Виграв він. Щаслиииивий!!! Колосальний джекпот. Трильйон виграв. Навіть не трильйон, а безлімітну кредитку. Безлімітну картку специфічних грошей. Давайте дамо йому ім’я. Які бувають імена в тих краях? Хай буде, ну не знаю, Сільвестро. А жив наш герой на віддаленому острові, де сорок тисяч населення, хто рибу ловить, хто оливки вирощує. Середземне море. Блаженство. Ну, приплив наш герой на острів і давай жити в своє задоволення. Смітить грошима на право і на ліво. Земляки спочатку дуже охоче приймали платежі. А потім Сільвестро почав їм набридати. Він став занадто примхливий. І те йому не так, і тут йому не догодили. А може не дуже і примхливим він став, а просто грошей його стало ходити багато. А гроші, я вже згадував, специфічні. Їх хоч і неміряно, але їх треба ще якось конвертувати в острівну валюту. Спочатку було без проблем, а вже через кілька місяців всі продавці почали ворочати носа від Сільвестрової кредитки. Скільки б не пропонував Сільвестро тисяч за звичайний пиріжок чи стакан чаю продавчиня в кіоску тільки бурчала і нехотя давала Сільвестро вчорашній чай і черствий пиріжок.
Так йшов місяць за місяцем. Острів жив своїм буденним життям. Всі обговорювали, хто врожай оливок, хто улов риби. Сільвестро дрімав, як він звик, під деревом інжиру в надії, що йому перепаде якийсь пиріжок з кавою за тисяч сто з його кредитки. Працювати Сільвестро не хотів. Бо не звик і не вмів. Його земляки відзначалися трудолюбством, а наш герой працю ігнорував в принципі. Тут я вставлю спойлер. Сільвестро — вірус.
Так от... Острів дрімає під спекотним сонцем і тут, як електричний струм, пробігає новина. Рідний Сільвестровий брат повертається з Монте-Карло з безлімітною кредиткою. Кредитка теж безлімітна, але валюта на ній вже інакша. Її ще легко конвертувати і Джованні (так звали брата) катається по острові на Роллс-Ройсі, приймає ванни з молока буйволиці, яке освятив первосвященник рідкісної тибетської релігії і веде характерний для нуворіша спосіб життя, щоб через кілька місяців завалитися під інжирне дерево біля Сільвестро і випрошувати черствого пиріжка за кілька сотень тисяч монет зі своєї кредитки.
Справа в тому, що ставки в тому казино в Монте-Карло безкоштовні. І брати Сільвестро (а їх дуже і дуже багато) днями і ночами, десятиліттями підряд, все роблять і роблять ставки не відчуваючи втоми. У переважному числі випадків — та майже завжди — вони програють. Але ставки безкоштовні і дуже і дуже рідко випадає джекпот.
Ось так от, на пальцях, я спробував пояснити як працює в живих системах механізм набуття нових властивостей за рахунок мутацій і закріплення вдалої їх комбінації. Наші головні герої це віруси, а їхні земляки з острова це люди — людство взагалі. Трильйони вірусів (братів Сільвестро) роблять ставки в казино — мутують. У нашому прикладі я написав, що ставки безкоштовні. Насправді невдала ставка коштує вірусу життя, але так як до мутації він встигне залишити дуже багато своїх копій то від втрати однієї копії від нього не убуде. Виходить, за великим рахунком, ставка таки безкоштовна.
Дуже і дуже рідко випадає вдала комбінація і тоді вірус отримує переваги над людьми. Користуючись своєрідними ключами (кредитка) він обдурює клітини і заволодіває їхніми ресурсами. У деяких вірусів, як ми вже другий рік знаємо, ці ключі у вигляді корони. Але людські клітини не дурні. Бачачи, що агент злоякісний, гроші на кредитці нічим не підтверджені і віддавати за них ресурси собі в мінус, вони виробляють імунітет і тепер вірус лише в рідкісних випадках може поживитися. Він животіє десь на задвірках, аж поки його мільйонний, чи трильйонний брат не набуде чергової вдалої мутації, знову не виграє джекпот.
Ця мутація, або комбінація мутацій зі стовідсотковою ймовірністю відбудеться, адже ставок нескінченно багато. А от яка саме буде ця мутація, які саме нуклеотиди в ланцюгу РНК заміняться так, щоб підвищити успіх вірусу ніхто не знає.
Я тут надрукував майже сім тисяч літер лиш для того, щоб донести до Вас просту і очевидну, принаймні для мене, думку. Не можна передбачити наперед який штам вірусу буде нас турбувати в наступному сезоні. Коли фармкомпанії стверджують, що розробляють вакцину для штаму грипу, який буде кошмарити населення наступної осені вони, м’яко кажучи, лукавлять. Це все одно, що вгадати комбінацію із чисел, які випадуть на сотнях рулеток в казино. На першому столі — 7, на другому — 24, .... на сотому, що в коридорі — 18.
Я не хотів образити тих людей, які носять імена Сільвестро і Джованні. Цей збіг випадковий. Я погано знаюся на іменах представників середземноморських країн.
Дякую всім, хто дочитав пост до кінця. Якщо у когось є своя думка відмінна від моєї діліться, будь ласка нею в коментарях. Якщо хтось доведе, що можна передбачити штам вірусу, який буде панувати, через пів року. Тобто доведе, що можна передбачити які у нього будуть мутації, що приведуть його до успіху. І переконає мене у цій можливості, а я в це повірю, я опублікую його доводи в блозі. І подарую будь який стартовий пакет, який в мене буде. Чи Київстар, чи Водафон, чи Лайфселл. З будь яким доступним тарифним планом. Сьогодні 6 квітня. Через місяць, 6 травня, конкурс закінчується.
Особисто моя думка така: неможливо передбачити наперед особливості штаму вірусу, який буде поширений через пів року, а значить і розробити вакцину проти нього неможливо. Бережіть себе.
В мене є знайомий — здоровий неймовірно. Був здоровим в молодості, зараз здоров’я поменшало, але не суть. Хай дає йому Бог здоров'я. Сильний і здоровий до такої міри, що навіть його прізвище походило від слова “сила”. Звуть його Василь.
З інтернету
Так от, коли Василя кусає бджола то не далеко і до реанімації. Ну, “Швидку” точно треба викликати. Чому так відбувається? Скоріше за все гостре несприйняття організмом якогось компоненту бджолиної отрути. Алергія, одним словом.
Така ситуація таки неприємна, але не критична. Бджоли середньостатистичну людину кусають рідко. Навіть в сільській місцевості рідко. Часто вони можуть кусати пасічників, але у кого алергія на бджолину отруту в пасічники не йде.
До чого це я? Чи повинен пасічник відчувати докори сумління щоразу коли його бджола когось кусає? Чи повинен він виплачувати компенсацію звіряче покусаному чоловіку (або жінці) його бджолою навіть, якщо приналежність бджоли доведуть? Не тільки людину з алергією, а взагалі. Адже бджоли легко відлітають від пасіки на півтора кілометри. Це круг з діаметром три кілометри. І якщо сприймати кожен бджолиний укус, як трагедію і привід для якихось дій в “правовому полі” то і бджільництво треба буде заборонити. А бджільництво це чи не єдина галузь сільського господарства в Україні, яка достойно її представляє в світі. Тут я, прямо, як Ющенко. Логічніше було б припустити, що людина, знаючи про свою схильність до відповідної алергії, повинна сама взяти на себе відповідальність за мінімізацію контакрів з бджолами.
Нікому в голову не приходить роздувати проблему бджолиних укусів і сутяжничати з цього приводу. А от про можливість заразити і бути зараженим новітнім вірусом вже списано гігабайти паперу е... Багато списано, і паперу в тому числі.
Вірус всюдисущий, він скрізь і маски можна носити лише для самозаспокоєння — вони настільки ж ефективні, як і носіння амулетів на шиї. Тим часом роздмухується таа-ке! Людям, крім іншого, навіюється почуття провини. От, буцімто, ти будеш без маски, ти не захворієш, вірніше захворієш безсимптомно. Ти заразиш когось. А той хтось заразить ще когось, а той ще і ще. І всі вони будуть хворіти в легкій формі, або навіть безсимптомно. Але потім, через десять заражень, вірус знайде жертву і та помре. І ти — саме ти будеш винен в її смерті. Але ти про це ніколи не дізнаєшся. Ти будеш спати спокійно, а рідні померлого... І все в такому дусі. Тобто заганяють в свідомість і підсвідомість почуття провини.
Що ж насправді. Наш світ вщент наповнений різними біологічними сутностями. Деякі з них відносно великі і ми їх можемо бачити. Багатоклітинні — ну ви розумієте. Люди серед багатоклітинних. Більшість же сутностей оком невидимі. Їх більшість не тільки по кількості, що і не дивно, але і по масі. Панівною формою життя на цій блакитній планеті є далеко не люди, щурі і мурахи. Панівною формою життя є одноклітинні різних класів, типів, царств і таке інше.
Так от: все оце різноманіття є скрізь. Ключове слово “скрізь”. Якщо у вас скисло молоко то в цьому ніхто не винен. Ви не знайдете зловмисника, який заразив ваше молоко молочнокислою бактерією. Молочнокисла бактерія, скоріше за все, потрапила в молоко практично зразу, як воно було видоїно з корови. Якщо у вас забродив яблучний чи виноградний сік то це зовсім не обов’язково означає, що хтось кинув в нього винні дріжджі. Дріжджі є скрізь і потрапивши на поживний для них субстрат, вони починають плодитися і розмножуватися, а потрапивши в молоко вони навпаки — не починають. Бо субстрат для них не дуже поживний (або дуже не поживний). І так все в мікросвіті.
Трильйони вірусів найрізноманітнішої природи заповнюють землю, воду і повітря. Їх немає тільки у вогні. І ці віруси, так чи інакше, взаємодіють з людиною. 99% населення є носіями герпесу. Хто заразив герпесом умовного Степана Григоровича, якщо більшість носіїв є латентними і навіть не здогадуються, що у них є герпес. Немає винних, а у Степана Григоровича, тим часом, на губі герпес. І велика спокуса знайти винного і присоромити його, накарати, в кінці кінців. Як же так?! Герпес є, а винних немає! А може його матінка, коли Степан Григорович був ще маленьким Степанком, заразила? А давайте притягнемо її, стареньку, до відповідальності. А може вихователька з садочка заразила Степанка в 1974 році? Ану, де та вихователька, де її санітарна книжка? А, померла... Шкода... Ми не знали. Скільки років пройшло... Царство небесне...
Ви ж самі, хто при здоровому глузді, відчуваєте абсурдність всього того! Що абсолютно не важливо від кого і коли підхопив Степан Григорович герпес, грип чи корону. Всі ці збудники є скрізь. Шукати винних не конструктивно, хіба правоохоронним органам треба виконати план по порушникам. А що треба робити, так те, щоб у Степана Григоровича був сильний імунітет. Бо герпес у нього вже є, і був, скоріше за все, з дитинства. Герпес є, а імунітет слабенький. Від того і губа у нього зараз така. От підніме імунітет і губа заживе. І грип до нього не причепиться, а якщо і причепиться до Степан перехворіє в легкій формі, а то і в дуууже легкій (є спокуса написати безсимптомно, але я утримався).
Ви думаєте, що з іншими вірусами не так само? Ви думаєте, що вуханський це такий унікальний вірус, що з всіма тисячами різновидів вірусів треба поводитися, як з герпесом, а з коронкою якось особливо?
І ще згадаю про нове кумедне словосполучення. Безсимптомний хворий. Це як? Коли у людини нічого не болить то і не хвора вона. У більшості мов світу хвороба визначається стражданнями. В українській, мабуть, теж, але я не лінгвіст і мені важко сказати від чого пішло слово хвороба. Скоріше за все це слово має старий корінь. Візьмемо французьку мову. Хворий — маляд. Маляд походить від слова маль — погано. От кому погано (mal) той і хворий (malade). Російською больной. Кому боляче той і больной. Де тут безсимптомність? Пишіть, будь ласка в коментарях.
2 квітня: Соціальні служби Городища змінили свою адресу і Джозеф Байден грозиться виконати п’ятирічку за три роки
Переїзд
Городищенський Центр надання адміністративних послуг змінив місце дислокації і вже приймає громадян. Тепер він розташований в тому приміщенні де, ще нещодавно, була Міська рада.
Центр надання адміністративних послуг
Ближче до інших державних установ. Зручніше багато в чому. Як сказав би покійний Артеменко: Щоб пенсіонерам було менше ходити. Він і просував будівництво того чудернацького будинку на площі, що вже 30 років стоїть недобудованим. Хотів звезти туди всі городищенські “уряди”, щоб пенсіонерам було менше ходити. Такі от були плани. Не зробити так, щоб не треба було багато ходити, щоб без бюрократичної тяганини, а щоб ходити, але не далеко. Ну хоч так хай буде...
Джо Байден передовик вакцинаторного фронту
Читаєш статті з новинних каналів і мимоволі розчулюєшся. Вже таким совком віє - не передати!
Після інавгурації президент Джо Байден поставив мету зробити 100 мільйонів щеплень за перші 100 днів свого перебування на посаді. Наразі минуло майже 70 днів, і було поставлено нову мету – 200 мільйонів щеплень.
Радіо Свобода
Радіо Свобода вже, як газета Правда. Намолотили стільки то центнерів зернових. Взяли на себе зобов’язання намолотити поза норму стільки то. Викликали на соціалістичне змагання сусідній колгосп, перемогли і заробили перехідний Червоний прапор.
Так це ж мова про людське здоров’я?! А не міг Байден зайнятися чимось іншим? Поставити перед собою мету намолотити 100 мільйонів тонн кукурудзи, викликати на капіталістичне змагання Мексику і перемогти її, здобувши перехідний Зірковосмугастий прапор? Про яку якість вакцинації можна говорити, коли потрібен вал? Якнайбільше вакцинованих в якнайменший проміжок часу. І вакцина та, напишу м’яко, розроблена стаханівськими темпами. А стаханівські темпи корисні у видобутку вугілля, а не у впорскуванні сумнівної субстанції під шкіру ближньому своєму.
А чому б не кинутися на інші хвороби? Чому не взяти на себе зобов’язання вилікувати хоч скількись онкохворих? Не сто мільйонів, а хай би сто тисяч. Ні!
Не беруть — а навіщо? Лікування онкохворих затратне і складне. А вакцинація це просто ідеальна схема. Прикиньте. Береться на вході здорова людина. Впорскується їй під шкіру щось. Після чого на виході здорова людина. Береш на вході мільйон людей, впорскуєш їм під шкіру щось і на виході знову мільйон здорових людей. Так? Ні — не так! З мільйона здорових людей деякий відсоток захворіє, отримає інвалідність, або навіть помре. Тобто на вході мільйон здорових людей а на виході дев’ятсот дев’яносто дев’ять тисяч... (скількись там сотень, десятків і одиниць) здорових людей, а інші, на жаль... Але не будемо про сумне. Вони помруть для того, щоб іншим було спокійніше. Не краще, не здоровіше, а спокійніше. В старі часи це називалося людськими жертвоприношеннями, а зараз це називається вакцинацією. Чи не так?
Щоб там хто не говорив, як би не захищали все це беззаконня, а основний медичний постулат грубо порушений. “Не нашкодь” — а тут беруть здорову людину і гадай, що вийде на виході. Лікуйте хворих, а здорових лишіть в спокої!
Одіозний законопроект 5247 від 15.03.2021, який звільняє від відповідальності виробників вакцин від, начебто небезпечного сучасного вірусу. Пишу простими словами — кому цікава юридична обгортка можете прогуглити цей законопроект № 5247 від 15.03.2021.
Суть така, що на чотири роки всі хто пов’язаний з виробництвом і “просуванням в маси” вакцин проти сучасного вірусу звільняються від відповідальності за будь які наслідки пов’язані з вакцинацією.
Людину, яка здатна мислити критично, такого роду законопроекти шокують. А чому тоді виробники їжі, пиріжків, там, котлет повинні нести відповідальність за якість своєї продукції? Адже нагодувати населення завдання не менш важливе ніж вколоти йому якусь сумнівну рідину. Давайте звільнимо від відповідальності працівників харчової промисловості. Отруїлося з десяток людей котлетами — нічого страшного. Всяке буває. Зате, он, тисячі наїлися. Котлетних справ майстрів чіпати ми заборонимо, вони ж благородну справу роблять — годують нас, невдячних. Гротескно читати таку маячню? Так ото ж.
А новини з вакцинаційного фронту, подекуди, тривожні. Періодично ми читаємо на сайтах новин і переглядаємо ролики про трагічні наслідки проведених щеплень.
Тим часом Міністерство охорони здоров’я Іспанії заявило, що одна людина померла від інсульту, який спричинив внутрішню кровотечу. Ще в однієї померлої людини виявили тромб в животі. Обидва померлі були вакциновані в останні 16 днів.
Іспанське медичне агентство заявило, що зареєструвало підозрілі випадки серед майже мільйона людей, які отримали вакцину AstraZeneca.
Радіо свобода
І це тільки те, що доходить до засобів масової інформації! Зазвичай такі дані всіма силами намагаються приховувати: Зв’язку між вакцинацією і хворобою / смертю не встановлено. А як же можна встановити зв’язок коли на створення нашвидкоруч розроблених вакцин потрачено мільярди доларів, євро, рублів, рупій — чого там ще? Юанів? Тут саме пора відбивати інвестиції, косити бабло, так би мовити. Саме жнива! До чого тут втрати серед мирного населення?
Колись подібного роду інвестори займалися, в основному, фінансуванням військової сфери. Зараз же війна не в тренді. Не гуманно та й ризиковано. Якщо не ми їх, а вони нас? Світ став уніполярним — особливо не розженешся.
Зате в тренді проекти пов’язані з наданням послуг безпеки. Серед них вже другий рік, як ми бачимо, в фаворитах безпека санітарна. Вони вже так ввійшли в смак, що ніяких рамок не відчувають! Та не при всякій війні так обмежували громадянські права, як при цій псевдопандемії!
Як приємно бачити синє чисте небо після тижня завірюхи! Єдине, що засмучує, це те, що взимку безхмарне небо часто є передвісником сильних морозів.
В цьому році лютий повністю виправдовує свою назву. Не кожен рік за два тижні випадає стільки снігу. Буди дні коли сніг йшов майже без перестанку.
На дротах електропередач утворилася товста льодяна кірка. Кірка вкриває і кучугури снігу, і дороги з тротуарами, дерева і кущі, подекуди паркани. Здається, що випала місячна норма опадів.
Аж сьогодні погода змінилася. Ранок був сонячний, та і протягом дня виглядало Сонце. За всіма прикметами нас чекає похолодання. Сильного вітру немає. Схоже, що встановлюється антициклон.
Барометр пішов вгору. Останні кілька тижнів його стрілка показувала низький тиск. Та ми і самі бачили результати циклону.
На цей же тиждень, як мінімум, метеослужби передають безсніжну, здебільшого, морозну погоду.
В зв’язку з цим школи Городища переходять на дистанційну форму навчання, як при карантині. З п’ятнадцятого по дев’ятнадцяте лютого навчання буде через Вайбер і Гугл Міт.
Далі морози, за прогнозом, почнуть вщухати, а з 23 лютого обіцяють потепління.
І тут, в кінці посту, такий несподіваний поворот. А Ви готові до вакцинації? Чи готові Ви, ризикуючи своїм здоров'ям, збагатити міжнародні фармацевтичні структури? Бо я, м'яко кажучи, щось не горю бажанням.
Подивився я вранці з вікна на город — бачу посипаний город попелом. Повністю майже посипаний. Ну, думаю, як таке може бути?
Нещодавно ж сніг випав, та і попіл я виносив не в таких кількостях. Потім вияснилося, що не попіл це зовсім, а відображення тинів, дерев і навколишніх споруд в калюжах, які зосталися після дощу. І калюжі ті прямо на снігу.
Вчора, згадалося, була відлига і верхній шар снігу підтанув. Вночі утворилася кірка на яку і випав дощ.
Вода, виходить, в трьох станах. Рідкий, твердий і пухкий. Хе-хе!
Є думка, що в ескімоській мові є досить багато слів для позначення різних видів снігу. Свіжий, злежаний, ще якийсь — на всі види в ескімосів є окреме слово. Цікаво чи в їхній мові є слово для такого от явища, коли калюжі на крижаній кірці, а під нею пухкий сніг?
Ось, ближче до вихідних, синоптики обіцяють похолодання — ожеледиця буде конкретна. Клопіт і водіям і пішоходам.
P.S. Снігопади і морози обіцяють числа, мабуть, до двадцятого. Навантаження на комунальні служби і підвищена витрата палива. Важливо водіям не втрачати пильності, та і піоходам також.
Мимоволі стаєш свідком поведінки деяких легковажних панів, які напиваються міцних напоїв, а потім без кінця падають, травмуючись об льдовий покрив. Не треба так робити. Не треба.
З 15 по 19 лютого, тобто один навчальний тиждень, школи зачиняються на дистанційне навчання. Діти будуть вчитися дистанційно, як при карантині, і їм не потрібно буде добиратися до школи по поганій погоді.
Відповідно до протоколу засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Городищенської міської ради від 12.02.2021 року № 2, наказу відділу освіти Городищенської міської ради від 12.02.2021 року № 55 «Про організацію роботи закладів та установ освіти з 15 по 19 лютого 2021 року», у зв’язку з погіршенням погодних умов навчання з 15 по 19 лютого 2021 року буде проводитися дистанційно.
Уроки будуть проходити за розкладом з використанням технологій дистанційного навчання.
Вікторія Бондаренко-Ковтанець звертається про допомогу
На початку лютого по городищенських спільнотах Фейсбука поширилося прохання нашої землячки, Вікторії Бондаренко-Ковтанець про допомогу в лікуванні онкологічного захворювання.
Віка лікувалася в Городищенській лікарні з діагнозом пневмонія.
Після того, як лікування виявилося безуспішним запідозрили онкологію і Віка поїхала на обстеження в Київ.
Хто стикався з подібною проблемою той знає які труднощі виникають при встановлені діагнозу. Діагностика складна і дорога. Для впевненого діагнозу необхідна біопсія (взяття живої тканини з пухлини), а це часто буває важко. Є дуже багато видів злоякісних пухлин і до кожної з них свій підхід, свої препарати.
Без біопсії дані інших досліджень можна інтерпетувати двояко, а проведення біопсії пов’язане з труднощами, або навіть неможливе.
А час іде. Хвороба прогесує і з кожним днем шанси на ефективне лікування тануть.
Обіцяю ділитися з читачами інформацією. Які гроші будуть проходити ченез мене особисто я буду відображати не сторінці Кошти зібрані для лікування.
Для тих хто хоче допомогти Вікторії Бондаренко-Ковтанець номер банківської картки.
Давайте побажаємо Вікторії перемогти хворобу. Хай у неї і у її родини все налагодиться.
P.S. (23.03.21) Віка зараз лікується в Черкаському обласному онкодиспансері. Проведені всі передопераційні аналізи і біопсія.
Висновок: Центральний перибронхіально-вузловий Ca. Плоскоклітинна карцинома 2 стадія.
Операція буде в найближчий тиждень. Дякуємо від душі кожному, хто може підтримати Віку в цей скрутний час!
